Що згасає швидко, а що лишається надовго

У тому ж шістнадцятирічному дослідженні окремо рахували двадцять чотири прояви межового розладу. Половина з них через десять років лишилась менш ніж у кожного сьомого.

Швидше за все йдуть найгучніші: самоушкодження, спроби, вимогливість до інших. Саме те, за чим цей діагноз упізнають збоку.

Довше за все лишаються тихі: злість, самотність, порожнеча, нестерпність бути на самоті, звичка не спиратись ні на кого. Їх ніхто не бачить, і саме з ними жити далі.

Це перевертає звичне очікування. І це варто знати заздалегідь: коли гучне піде, а тихе лишиться, легко вирішити, що нічого не змінилось. Змінилось — просто не те, що видно збоку.